Навчальна програма

Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою вивчення курсу історії української культури є формування культурної компетентності та освіченості майбутнього фахівця, створення свідомого та відповідального відношення до культурно-історичної спадщини. 

Завдання:

• ознайомлення з основними концепціями культури та прийомами філософського осмислення культурних подій в історії України.
• створення чіткого уявлення про розвиток української культури, походження та її розвиток.
• формування особистої системи етичних та естетичних орієнтирів і комунікативних навичок.
• оволодіння навичками наукових досліджень в галузі культурологічних та історичних наук.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен

Знати: характерні риси, притаманні українській культурі; типологію та хронологічні межі основних культурних подій в історії України.
вміти: визначати історичне та суспільне значення окремих культурних подій; використовувати надбання української культури у справі особистої культурної самоідентифікації.

Програма навчальної дисципліни

Модуль 1. Стародавня культура України.

Тема 1. Введення до дисципліни.

1.Поняття культури. Основні визначення та головні концепції культури. Визначення поняття „культура”. Просвітницька концепція культури та її критика (Ж. Ж. Руссо, Й. Г. Гердер). Романтична концепція культури (Ф. Шіллер). Концепції культури І. Канта і Г. В. Ф. Гегеля. Еволюційна теорія культури. Циклічна теорія культури. Символічна теорія культури. 2. Культура та цивілізація. Визначення терміну „цивілізація”. Проблема співвідношення культури та цивілізації. Концепція О. Шпенглєра. 3. Структура культури. Розрізнення матеріальної та духовної культури. Художня культура. Мистецтво. Види та жанри мистецтва. Типологія культур. 4. Специфіка поняття „національна культура”. Українська культура. Культура у контексті різноманітних тлумачень нації. Самобутня українська культура як фактор державотворення. Сутність української культури та сутність української нації: проблема співвідношення.

Тема 2. Стародавня культура України.

1. Перші поселення часів кам’яного віку та енеоліту. Палеолітичні поселення на території України. Стоянки неандертальців. Пізньопалеолітичні наскальні малюнки. Мезолітичні центри осілості. Неолітичні культури: буго-дністровська, сурсько-дніпровська, дніпро-донецька, гірсько-кримська культури. Трипільська культура як найбільш відома культура пізнього неоліту та енеоліту. 2. Скіфська культура. Етногенез степового Північного Причорномор’я. Особливості скіфської кочової культури. Скіфські споруди, ювелірне мистецтво. Скіфи-орачі та скіфи-землероби. Релігійні уявлення скіфів. 3. Сарматська культура. Особливості сарматського суспільства: культура народа-війська. Сарматські поховання. Характерні риси сарматського мистецтва. 4. Культура давніх слов’ян Географія слов’янських культур. Зарубинецька, черняхівська і пшеворська культури. Характерні риси будівель. Соціальний устрій. Ремесла, господарство, побут слов’янських племен.

Тема 3. Дохристиянські вірування українського народу.

1. Слов’янська міфологія. Обожнення сил природи. Головні дохристиянські боги. Слов’янський пантеон. 2. Демонологія. Надприродні сили. Родинний культ. Боги природи. Шкідники життя та лихі сили. Чорт. 3. Дохристиянське богослужіння, обряди, повір’я, відунство. Ідоли. Язичницькі храми. Жертви та обряди. Жерці. Відьма та її дії. Ворожбитство, закляття, заговори та ін. 4. Народні свята. Річний ритуальний календар. Коляда. Зимові свята. Весняні свята. Літні свята, Русалії. Осінні свята. Переосмислення язичницьких свят під впливом християнства.

Тема 4. Культура Київської Русі.

1. Вплив християнства на розвиток української культури. Хрещення Русі. Вплив візантійської культури на становлення української культури. Релігія як політичний та суспільний феномен Київської Русі. Поширення церковної та світської літератури. Церковнослов’янська мова. 2. Писемність і освіта часів Київської Русі. Розвиток літератури та науки. Запровадження писемності. Кирилична система письма. Школи Київської Русі. Виникнення бібліотек-книгозбірень. Літописання. Оригінальна література князівської доби. Розвиток історичної та юридичної науки. Розвиток природничих наук. Медицина. 3. Мистецтво і архітектура княжої доби. Давньоруське місто. Дерев’яне та кам’яне будівництво. Культові споруди. Іконопис. Декоративно-ужиткове мистецтво.

Модуль 2. Українська культура: історія та сучасність.

Тема 1. Етнокультурні процеси в ХІV- середині ХVІІ ст.

1. Соціально-політична ситуація на українських землях. Культурне життя на землях Київської Русі в умовах іноземного поневолення. Культурний занепад. Етнічні українські землі під владою різних держав. 2. Подальше становлення української культури. Відхід від давньоруської основи. Люблінська унія та її наслідки для розвитку української культури. Релігійне життя. Острозька школа. 3. Друкарство. Архітектура та мистецтво. Література. Друковані кириличні книги. Українські друкарні ХVІ – ХVІІ ст. Ренесансні течії в оборонній архітектурі та в містобудівництві. Кам‘яниця. Культова архітектура. Іконопис. Музична творчість. Полемічна література. Філософські твори. 4. Братства. Київське братство. Особливості гуманітарної освіти навчальних закладів України. 5. Культура козацтва. Початок Запорізької Січі. Військо та походи.

Тема 2. Українська культура часів козацько-гетьманської держави (середина ХVІІ – кінець ХVІІІ ст.) Українське бароко.

1. Особливості формування українського бароко. Козацтво як політична сила. Несприятливі соціально-політичні умови розвитку української культури. Аристократичне та демократичне бароко. „Козацьке бароко”. 2. Стан освіти та науки. Києво-Могилянська академія. Рівень грамотності. Монастирські школи. Колегії. Виникнення Києво-Могилянської колегії . Специфіка навчання. Видатні діячі Києво-Могилянської Академії. Становлення філософської думки у стінах Академії. Феофан Прокопович. Григорій Сковорода. Історична наука. 3. Література, театр та музика часів бароко. Специфіка барокової естетики. Теоретична основа українського літературного бароко. Характерні жанри літературного бароко. Формування української барокової музичної культури. 4. Архітектурне бароко. Образотворче мистецтво. Церковне та світське зодчество. „Мазепинське бароко”. Типологія храмових споруд. Монументальний живопис: культовий та світський. Станковий живопис. Іконопис.

Тема 3. Культура Просвітництва.

1. „Просвітництво” як філософська концепція. Філософія і наука. Формування наукового світогляду. Раціоналізм та ідея прогресу.  2. Український романтизм. Традиційна народна культура як об’єкт мистецьких рефлексій. 3. Культурно-національне відродження України (Наддніпрянщина, Галичина). Культурно-національне відродження: проблема періодизації. Харків як культурний, освітній центр. Літературний рух. Виникнення професійного театру. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства. Т. Г. Шевченко. Українофільський рух. Діяльність „Руської Трійці”. „Історія України-Руси” М. Грушевського.

Тема 4. Культура України кінця ХІХ – початку ХХ ст.

1. Національно-культурний рух в Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст. Політика та культурна самостійність. Політичні організації про-української спрямованості. Культурно-освітні організації. Іван Франко. Наукові товариства Львова.  2. Модернові прояви в українській літературі. Індивідуалізація, психологізм як характерні риси модернової літератури. Імпресіоністичні засоби змалювання. Символізм. 3. Театр та музика. Український професійний театр. Театр М. Садовського. Українська модерна музика (М. Лисенко). Українська музична фольклористика. 4.Особливості українського образотворчого мистецтва та архітектури.

Тема 5. Українська культура та ХХІ ст.

1. Культурні процеси в Україні у 20–30-х рр. Діяльність Центральної Ради у культурній сфері. „Українізація”. Літературна діяльність неокласиків. Літературні організації. Кінотворчість О. Довженка. 2. „Розстріляне відродження”. Погромницька політика щодо української культури. Часи культурного нігілізму. Соцреалізм. 3. Українська культура в діаспорі. Розвиток української культури у країнах Європи, Американського та Австралійського континентів. 4. Культура України та сучасний світ. Проблеми. Їх рішення. Політизація культури. Молодіжні субкультури. Пошук нових шляхів.